Маркування вогнетривкої цегли

Для зведення печей, котлів, камінів, димоходів та інших теплових конструкцій не підходить використання звичайних цеглин, тому що під дією високої температури вони руйнуються. У таких випадках необхідно використовувати спеціальну вогнетривку цеглу. Найпопулярніша з них – це шамотна (ще її називають пічна) цегла. Завдяки своїм особливим властивостям та характеристикам такий матеріал може витримувати температуру від 1580 ℃ до 3000 ℃. 

Сировиною для виготовлення шамотної цегли є спеціальний вид глини – каолінова та порошок шамота, також можуть додаватися й інші компоненти для покращення властивостей. У процесі виробництва дана суміш піддається випалюванню, що надає готовому виробу високий показник жаростійкості та пісочно-жовтий колір.

Існує багато видів вогнестійкої цегли:

– глиноземна шамотна;

– кварцова чи динасова;

– магнезіальна;

– вуглецева або графітова;

– корундова;

– доломітова;

– цирконієва;

– хромиста.

Однак найчастіше використовується шамотна цегла. Вона має своє маркування, яке складається з 2 або 3 літер та цифр:

– перша літера – Ш – означає шамотний вид виробу;

– друга літера – це клас вогнетривкості – вказує яку максимальну температуру може витримати ця цегла. Є лише три класи – А (до 1400 ℃), Б (до 1350 ℃) та В (1250 ℃);

– цифра – геометричний розмір блоку, наприклад ШБ-5 – означає розмір 230х114х65 мм, ШБ-8 – 250х124х65 мм.

Може бути таке, що друга літера в маркуванні відсутня – це означає, що цегла вироблена не за ДСТУ, а за ТУ заводу-виробника.

Маркування найбільш затребуваної шамотної цегли:

– ША, ШБ, ШАК – універсальні шамотні вироби, що використовуються для зведення печей та камінів, мають високу міцність, вогнестійкість та доступну вартість;

– ШВ, ШУС – має високу теплоємність, найчастіше використовується для обмуровування стін газоходів парогенераторів та конвективних шахт;

– ШК – шамотні цеглини, переважно застосовуються в промисловості для обладнання з виробництва коксу;

– ШЛ – легковага, високопориста шамотний цегла, витримує до 1300 ℃ і має невисокий коефіцієнт розширення, область застосування – облицювання подів;

– ШЦУ – двосторонні торцеві шамотні вироби, що використовуються для спорудження пічних конструкцій, що обертаються;

– ПБ – шамотні блоки, підходять до створення побутових печей-барбекю;

– ПВ – шамотні вироби, що застосовуються при зведенні внутрішніх стін камінів та димоходів.

За формою вогнетривка цегла поділяється на:

– пряму;

– трапецієподібну, арочну, клиноподібну – для спорудження арок;

– фасонну – застосовуються при оздоблювальних роботах;

– підвісну – використовуються у потужному промисловому устаткуванні.

Всі існуючі форми та розміри вогнетривкої цегли ви можете дізнатися з відповідного ДСТУ.

При виборі вогнетривких матеріалів для кладки печей, камінів та інших подібних конструкцій завжди звертайте увагу на марку цегли, адже від цього залежить якість та термін дії вашої побудови.

Маркування цементу

Цемент має досить широку сферу застосування в будівництві. Тому є деякі його види з різними технічними характеристиками. Для спрощення вибору цемент поділяється на марки, які зазначаються на упаковці. Дуже важливо розуміти ці позначення, оскільки цемент тієї чи іншої марки має свої характеристики та склад, призначені для певних будівельних робіт.

Ми вирішили допомогти вам розібратися в цьому та підготували детальний опис марок цементу, що дозволить вибрати ту суміш, яка найбільше підходить для вирішення вашого завдання.

Марка цементу складається з позначень наступних параметрів:

– склад;

– міцність на стискання;

– швидкість схоплювання.

Наприклад, цемент ПЦ I 500-Н розшифровується так:

– ПЦ – різновид цементу;

– I – тип за складом;

– 500 – марка міцності;

– Н – швидкість схоплювання.

Пройдемося по кожному пункту детальніше. Існують такі різновиди цементу:

– ПЦ – портландцемент;

– ШПЦ – шлакопортландцемент;

– ППЦ – пуцолановий цемент;

– КЦ – композиційний цемент;

– СС – сульфатостійкий цемент.

За типом складу цемент маркується римськими цифрами:

– I – портландцемент – має найвищу міцність на стиск;

– II – портландцемент із кількістю мінеральних добавок від 6% до 35%;

– III – шлакопортландцемент (гранульований доменний шлак від 36% до 95%);

– IV – пуцолановий цемент (з мінеральними добавками від 21 до 55%);

– V – композиційний цемент (кількість мінеральних добавок від 36 до 80%).

Підтип цементу вказує на процентний вміст добавок:

– А – вміст добавок варіюється від 6 до 20%;

– Б – вміст добавок від 21 до 35%;

– В – наявність вапняку;

– Ш – наявність шлаку;

– Д – позначає кількість добавок, після букви Д встановлюється число (Д0, Д20 і т.д.).

Марочна міцність будівельного цементу – один із основних параметрів якості. Вона маркується числами 300, 400, 500 та 600 і позначає навантаження, яке здатний витримати цемент. Наприклад, цемент М500 може витримати навантаження до 500 кг/см. Кожній марці міцності відповідає клас міцності цементу – міцність на стиск у віці 28 діб (кгс/см2). Нижче ми розпишемо відповідність марки до класу міцності, а також їх застосування:

– М300 – клас міцності 22,5 – застосовується в місцях, де виробляються конструкції, які не мають великих навантажень.

– М400 – клас міцності 32,5 – популярний у малоповерховому будівництві, застосовується для монолітного бетонування та виробництва ЗБВ.

– М500 – клас міцності 42,5 – застосовується у будівництві багатоповерхових об’єктів, виготовлення ЗБВ, які експлуатуються при великих навантаженнях.

– М600 – клас міцності 52,5 – використовується при будівництві опор для мостів, а також при зведенні військово-інженерних об’єктів.

Наступною літерою в маркуванні цементу вказують швидкість його схоплювання:

– Н – нормально твердіючий;

– Б – швидкотвердіючий. 

Сподіваємося, завдяки цій інформації ви розберетеся у маркуванні цементу та зможете легко підібрати суміш необхідної марки для своїх будівельних робіт.

Пінопласт чи пінополістирол – у чому різниця?

При виборі теплоізоляційного матеріалу для будівництва можуть виникнути проблеми. Пінопласт і пінополістирол – одні з найбільш популярних будівельних  матеріалів для утеплення. Однак не всі покупці знають, чим вони відрізняються, адже, на перший погляд, вони дуже схожі, і тому складно визначитися. Якщо добре розібратися у цьому питанні, можна зрозуміти, що різниця між цими поняттями є, і дуже вагома.

Обидва матеріали мають однакову сировину для виготовлення – полістирол. Відрізняються лише способи виробництва, які впливають на кінцеві експлуатаційні властивості утеплювача.

Отже, пінопласт (EPS) виробляється таким чином: гранули полістиролу обробляються гарячою водяною парою, внаслідок чого вони збільшуються і з’єднуються один з одним. По суті, пінопласт – це склеєні між собою кульки. На етапі збільшення гранул полістиролу утворюються мікропори, заповнені повітрям, що робить цей матеріал дуже крихким.

Технологія виробництва пінополістиролу схожа на пінопластову, відмінність полягає в тому, що гранули полістиролу піддаються попередній обробці високою температурою. За рахунок чого відбувається плавлення гранул до в’язкого однорідного стану, потім йде етап обробки парою. В результаті повітря в матеріалі менше і плита виходить не такою зернистою. Завдяки такому методу збільшується міцність продукту та зменшується теплопровідність.

Слід пам’ятати, що чим менше значення теплопровідності, тим менше втрат тепла, відповідно простіше підтримати необхідну температуру у приміщенні.

Технологія виробництва екструдованого пінополістиролу (інші назви – XPS, спінений полістирол, піноплекс) більш складна і ґрунтується на методі екструзії. Полістирол поміщають у спеціальний агрегат – екструдер, де він розплавляється до в’язкого стану. Далі під тиском ця маса видавлюється через спеціальний отвір (форму), при цьому відбувається заповнення осередків газом. У результаті виходить однорідний матеріал із цільною структурою, який не має мікропор, тому вода і повітря не можуть проникнути всередину осередків.

Сфера застосування та властивості

Пінопласт є більш поширеним теплоізоляційним матеріалом за рахунок своєї невеликої вартості, проте пінополістирол має кращі експлуатаційні характеристики та тривалий термін служби.

1. Теплопровідність – одна з найважливіших характеристик утеплювача. Як ми вже писали вище – чим менше цей показник, тим краще. Теплопровідність пінополістиролу становить приблизно 0,028 Вт/мк, а пінопласту – 0,039 Вт/мк. Це означає, що утеплення пінополістиролом є економічно вигідним рішенням, тому що вам знадобиться менша товщина шару.
2. Механічна міцність. Як ми писали вище, пінополістирол має більш цільну монолітну структуру, тоді як пінопласт складається з просто з’єднаних між собою кульок полістиролу. Це істотно впливає на міцність матеріалу, у пінополістиролу вона більша вп’ятеро. На відміну від EPS, плити XPS витримують значні навантаження, пов’язані з усадкою та деформацією будівель, перепадами температур та іншими факторами.
3. Гідрофобність – поглинаюча здатність, також важливий пункт при виборі утеплювача. Показник цієї характеристики повинен бути мінімальним, оскільки при вбиранні води утеплювач втрачає свої теплоізоляційні властивості, збільшується у вазі та згодом гниє та руйнується. Пінополістирол взагалі практично не вбирає вологу, на відміну від пінопласту (у нього рівень водопоглинання в 10 разів більший), тому при теплоізоляції фасадів, фундаментів, цоколів та інших конструкцій, що знаходяться в умовах підвищеної вологості, рекомендується використовувати саме його.
4. Вогнетривкість. По класу горючості матеріали, що порівнюються, не відрізняються. Залежно від вмісту у складі різних домішок, група горючості виробів на основі полістиролу може бути Г2 (нормально горючі) або Г3 (сильно горючі).
5. Усадка. Пінопласт EPS має схильність до усадки, яка проявляється при нагріванні матеріалу, тому його краще не використовувати при теплоізоляції систем теплої підлоги. Пінополістирол XPS не має таких проблем, оскільки практично не піддається усадці.

Екструдований пінополістирол має перевагу перед пінопластом практично за всіма параметрами, окрім вартості. При теплоізоляції місць, які не мають великих навантажень, вигідніше придбати пінопласт. Перед покупкою рекомендуємо заздалегідь знати, де використовуватиметься утеплювач, щоб зробити правильний вибір.